Багатства українського народу...
Скарби неоціненного життя.
І милий серцю потяг до свободи,
Й духовності братерської злиття. Загноблена народом і віками
Моя земля вже вистраждала все,
Та завше поруч своїми думками
Її невпинне серце золоте. Пронесши крізь усі часи прокляття
Всі символи державної доби,
Країна ще не втратила завзяття
І прагнення одвічне боротьби. І стародавня вольність нескорима,
Й духовності народне джерело,
Й пісні, що ніби птахи в небі линуть -
Це те, що у душі моїй жило. Чому ж жило? Неправильно сказала!
Українська душа завжди живе.
Тож поки серце жить не перестало,
Цілую землю! Ту, де хліб росте.
| 
у Вас 
0
