Пн, 04.11.2024, 20:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Н. М. Сторінка творів [10]
Богданова Анна [16]
Кучерук Мирослава [45]
Цибульська Таїсія [141]
Голуб Валерій [18]
Анчаков Руслан [16]
Несмашна Галина [7]
Мельник Віталій [1]
Плахотник Назарій [4]
Винниченко Сашко [11]
Ксенія (Green_Tea) [5]
Діденко Анна [2]
Глоба Петро [59]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Полтавщини категорії та розділи української поезії, українська проза Богданова Анна
 

Рідному місту...

Є міста, що для кожного ніби невід'ємна частина душі.
Там - привільно гуляв скіфський вітер, тут - жили запорізькі коші.
Та мені найчарівніше місто - сивочолий старий Кременчук.
Тут і пісня, відома з дитинства, і тепло ніжних маминих рук.
І в яких не була б я країнах, я завжди повертаюсь туди,
Де свої зігріватимуть стіни у годину лихої доби.
Подолавши життєві незгоди і слабкої бездушності лід,
Ми, нарешті, дійшли до свободи, залишивши позаду свій гніт.
Бо завзяття і воля незламна завше жили у наших серцях -
Ми таки відродили державність, і знайшли, врешті-решт вірний шлях.
Скільки часу серця пломеніли за майбутнє нових поколінь...
А роки, ніби птахи, летіли, лиш в історію падала тінь.
Я за те, щоби води Славути, як давно колись, мирно текли,
Щоб недоля, безвихідь і скрута полишили наш край назавжди.
Дехто скаже, що так не буває... Та, на щастя, це тільки слова...
Якщо воля життя не вмирає, то іще Україна жива!

Додав: Bogdana (21.03.2009) | Автор: © Анна Богданова
 
Розміщено на сторінці: Богданова Анна

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2237 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Bogdana • 02:24, 21.03.2009 [Лінк на твір]
Прошу не осуджувати занадто суворо...
Це не стільки поезія, скільки почуття... ah
avatar
2 guska • 10:49, 22.03.2009 [Лінк на твір]
Спасибі, Анно, як точно сказано:
Я за те, щоби води Славути, як давно колись, мирно текли,
Щоб недоля, безвихідь і скрута полишили наш край назавжди.
Цілком погоджуюсь із Вашими словами. Ще раз дякую Вам.
avatar
3 virchi • 18:19, 22.03.2009 [Лінк на твір]
Такі твори лишають приємні відчуття на серці. up
Почуття любові до своєї домівки, рідного краю. Особливо це відчувається, коли ти далеко від дому... Від дому, де творя сім*я зараз, або від батьківського, або від того, що прожив там дитинство, а потім переїхав до нового помешкання. А той, перший будинок, разом зі спогадами дитинства лишиться назавжди у твоїй пам*яті. От і мене переповнюють від прочитаного такі почуття...
Яка оцінка? Я думаю, що й так усе ясно yes
avatar
0
4 spydut • 08:34, 19.08.2021 [Лінк на твір]
а рідний край землею серця пахне


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz