Є міста, що для кожного ніби невід'ємна частина душі. Там - привільно гуляв скіфський вітер, тут - жили запорізькі коші. Та мені найчарівніше місто - сивочолий старий Кременчук. Тут і пісня, відома з дитинства, і тепло ніжних маминих рук. І в яких не була б я країнах, я завжди повертаюсь туди, Де свої зігріватимуть стіни у годину лихої доби. Подолавши життєві незгоди і слабкої бездушності лід, Ми, нарешті, дійшли до свободи, залишивши позаду свій гніт. Бо завзяття і воля незламна завше жили у наших серцях - Ми таки відродили державність, і знайшли, врешті-решт вірний шлях. Скільки часу серця пломеніли за майбутнє нових поколінь... А роки, ніби птахи, летіли, лиш в історію падала тінь. Я за те, щоби води Славути, як давно колись, мирно текли, Щоб недоля, безвихідь і скрута полишили наш край назавжди. Дехто скаже, що так не буває... Та, на щастя, це тільки слова... Якщо воля життя не вмирає, то іще Україна жива!
Спасибі, Анно, як точно сказано: Я за те, щоби води Славути, як давно колись, мирно текли, Щоб недоля, безвихідь і скрута полишили наш край назавжди. Цілком погоджуюсь із Вашими словами. Ще раз дякую Вам.
Такі твори лишають приємні відчуття на серці. Почуття любові до своєї домівки, рідного краю. Особливо це відчувається, коли ти далеко від дому... Від дому, де творя сім*я зараз, або від батьківського, або від того, що прожив там дитинство, а потім переїхав до нового помешкання. А той, перший будинок, разом зі спогадами дитинства лишиться назавжди у твоїй пам*яті. От і мене переповнюють від прочитаного такі почуття... Яка оцінка? Я думаю, що й так усе ясно
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
