Не відмовився б сам сьогодні від склянки холодного березового соку, адже літня спека дістала вже всіх. Тільки, Олексію, чомусь не радує оте неминуче, невідворотнє "...Життя піде в новий виток." Боюся тільки, що наші критики будуь сприймати тему соку як продовження чи наслідок більш міцних напоїв у ваших попередніх віршах. Цікава чомусь мені їхня реакція на цей добрий вірш.
Досвід інколи просто стає на шляху почуття, стримує, заставляє спочатку думати, а вже потім діяти. Раніше було навпаки. А більше нічого з роками не змінилося...
Є підстави не погодитись з такою оцінкою ситуації.Тема ця завжди буде актуальною до тих пір, поки ми не утвердимо своє істине обличчя.І не в умовах псевдосвободи і різних спекуляцій на цьому.
Повністю підтримую Олексія, але творчість кожного автора не потрібно намагатися прив'язувати до наших із вами політичних чи літературних уподобань, змушувати його погоджуватися з нами. Адже зрозуміло, що буде чинитися спротив...