SITE LOGO
Пн, 04.11.2024, 20:26
Меню сайта
Наш опрос
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497
Главная » Комментарии пользователя [Did]

Найдено комментариев: 8706
Показано комментариев: 8611-8640
Страницы: « 1 2 ... 286 287 288 289 290 291 »

avatar
96 Did • 15:34, 14.04.2009 [Лінк на твір]
Мирослава! А тобі подобаються власні рядки? Якщо так, то хотів би почути чим. Не ображайся лише, але коли вистачило мужньості дочитати до останнього рядка вірш, зітхнув із полегшенням. Адже, на превеликий жаль, останнім рядком ти поставила оцінку написаному. Було подумав, що ти зрозуміла це...
avatar
95 Did • 14:54, 14.04.2009 [Лінк на твір]
Молодець! Віршами ти ніби відкрила нам свою світлу і добру душу. А уже одного цього досить для піднесення та просвітління і наших душ.
avatar
94 Did • 13:59, 14.04.2009 [Лінк на твір]
Поезія, на мій погляд, мова майбутнього. Дай Боже, щоб мовою вашого вірша уже цієї весни говорили закохані.
avatar
93 Did • 13:47, 14.04.2009 [Лінк на твір]
Піймав себе на думці, що неодноразово бачив подібне і сам. Проте, дивився неуважно, мабуть, якось поверхово. А ось автор змінив кут зору і несподівано побачилася зовсім інша картинка. Якщо перші рядки сподобалися новизною, то закіннчення, на мою думку, відверто програє у порівнянні з ними.
avatar
92 Did • 09:05, 14.04.2009 [Лінк на твір]
Ці суперечки не випадкові. Адже поезія для людини - один із засобів вираження своєї особистості. Для поета слово - єдина можливість задовольнити власні потреби. Все, що ми говоримо про поетичність будь-якого пейзажу чи явища природи, тільки вказує на пригодність цього чи іншого матеріалу бути ланцюжком між автором і самою природою. Ще нікому ніякими поетичними розмірами або стилістичними прийомами не вдалося донести до читачів справжні голоси скрипки чи флейти, показати блиск сонця чи обвіяти обличчя дійсним вітерцем. Не все вдається зробити словом. Ось і автор у пошуці, йде своїм шляхом. І оце вже радує.
avatar
91 Did • 12:49, 13.04.2009 [Лінк на твір]
Найважливіше в поезії - становлення власного стилю й голосу. Це відразу помітно за вами. Майстерність письма дозволяє позбутися тріску сухих банальностей. Про неабияку вашу обдарованість свідчать написані вами рядки. Не зупиняйтеся. Торуйте й надалі власний шлях. Нехай Господь допомогає вам у путі.
avatar
90 Did • 11:50, 13.04.2009 [Лінк на твір]
Шлях у поезію, за визначенням класика, стелиться то із костриці, то з жоржин. До того ж у костриці доводиться плутатись довше, ніж бадьоро ступати по квітах.Це невблаганна закономірність і правда, як увесь ваш вірш.
avatar
89 Did • 11:14, 13.04.2009 [Лінк на твір]
Алкоголізм поезія не переможе. Із історії знаємо, що буває навпаки. Та закривати очі і мовчати також не можна. А за друзів буває нам соромно, як, напевно, і друзям за нас. Вони або є, або їх зовсім немає. Нас, усіх таких різних, об*єднує любов до поетичного слова, нас із ними, мабуть, спільні захоплення. Не відрікаймося ж від них!
avatar
88 Did • 10:42, 13.04.2009 [Лінк на твір]
Чомусь не певен, що та особлива людина набереться терпіння дослухати вас до кінця. Спробуйте висловлюватися стисло, безжалісно позбутьтеся зайвого, чим, на жаль, переповнений вірш.
avatar
87 Did • 10:25, 13.04.2009 [Лінк на твір]
Було б краще все сказати в очі... Проте, якщо вже не вдалося так зробити - не моріть себе голодом, а безсонними ночами більше працюйте над словом, не забуваючи, ясна річ, і про кохання. Тримайтеся...
avatar
86 Did • 20:33, 12.04.2009 [Лінк на твір]
Нехай це вигадка, нехай фантазія,нехай це залишиться таємницею автора, нехай... Спробуйте написати подібне. Прекрасний вірш. Вірю словам, співчуваю душі, заздрю ідеї. Дякую за насолоду отриману від прочитаного.
avatar
85 Did • 19:39, 12.04.2009 [Лінк на твір]
Ви щасливі уже тим, що знаєте на превеликий жаль.чи будете знати, на відміну від мене, дідову могилку... Куди. до кого йти мені пом*янути пращура? У храм? Не забуваю і до нього дорогу. Тому з розумінням, повагою, терпінням відношусь до місць поминання людей різних віроісповідань.
avatar
84 Did • 09:45, 02.03.2009 [Лінк на твір]
Карби на серці залишаться, а зима пройде обовязково. І настрій зміниться. Переболить. Недаремно кажуть, що час найкращий лікар.
avatar
83 Did • 21:43, 01.03.2009 [Лінк на твір]
І кортить щось сказати, та не знаю що. Лише не ображайтеся, Ганно, але нічого не зрозумів із прочитаного на превеликий жаль. Буває, що і мене не всі розуміють. Рідко...
avatar
82 Did • 20:26, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Сила є. Забагато красивості,але вона тут гармонює із думкою. Слова прекрасні. Почуття переймають. МОЛОДЕЦЬ! Кохай та твори усім на радість.
avatar
81 Did • 20:04, 01.03.2009 [Лінк на твір]
...Я у Литві лиш зрозумів, Що та земля і люба, й мила, Де ще не висох піт батьків, Де наших пращурів могили... Повертайтеся до рідного краю... Не подумки - наяву! Я це зміг зробити колись...
avatar
80 Did • 19:44, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Дякую Вам...А вітряків багато всеж... Не наснилося, і не здалося, А згадалося знов залюбки - Бились хвилі твойого волосся В теплий берег моєї руки... Лише згадки тішать душу. але приємні згадки...Будемо віршувати пережитим, прожитим... Вимріяного - нема. Прикро... Гірко... Важко... Буває...Не завжди - тепер!
avatar
79 Did • 19:10, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Болить, Василю, болить не одному...Чому доля обрала саме нас? Не покоління - народ? і прояснення ніякого, як і не було, так до цих пір і не має цьому. Гнітить, горбить це почуття меншевартості. У девяносто пятому повертався із вірою в ДЕРЖАВУ. А нині кому патріотизм показувати? Сусіди сміються із героя помаранчевої революціЇ... Наївний сміюся і сам. Із себе. Проте, ВІРИ не втрачаю. Із нею живу. Переймаюся вашими болями, із ними живу, розділяю їх...
avatar
78 Did • 09:48, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Здається, що автор здатен на більше.Просто ще не відчуває цього на жаль через закоханість. І він іще своє скаже. Є сенс почекати трохи. Так і зроблю...
avatar
77 Did • 09:12, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Це дуже добре, що впізнаєте по словах. Не хочеться бути на когось схожим ні в житті, ні в творчості. Спасибі вам за високу оцінку.
avatar
76 Did • 01:44, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Не хочу нікому морочити голову, не хочу співчуття.... Обмануло і промчало життя, якщо воно і було, якщо воно і ..є
avatar
75 Did • 00:57, 01.03.2009 [Лінк на твір]
Я у Литві лиш зрозумів, щ
avatar
74 Did • 18:03, 28.02.2009 [Лінк на твір]
Головне - не мовчати. Обов*язково будеш почутим і зрозумілим. Нехай не сьогодні - колись...
avatar
73 Did • 17:45, 28.02.2009 [Лінк на твір]
Хотілося,що б у кожного із нас була своя мишка,котра могла показати свій світ, про який, певно, ми не здогадуємося,не помічаємо його,не хочемо зрозуміти, що не одні ми грішні на цій землі живемо,щоб у душах наших не помирала віра в щось добре, як живе вона в юній душі оцій. Дитина придумала казку... Діти придумують те, чого їм недодають дорослі. Дай,Боже,щоб це були тільки добрі казки.
avatar
72 Did • 16:09, 28.02.2009 [Лінк на твір]
Якою б гіркою вона не була, проте, це правда життя. Пригадався відразу В. Симоненко зі своїм дідом... Та і сам виріс без дідуся та батька. Люблю, коли в поезії вигадки небагато, коли починаєш перейматися чужими болями... По великому рахунку, чужого болю не повинно і бути. Біль - він один на всіх. Як і радість. Але це вже інша тема... Ось і весь мій коментар.
avatar
71 Did • 15:40, 28.02.2009 [Лінк на твір]
Незрозумів незрозумілу Мирославу... Незрозуміла що? Якщо можна, то будь ласка конкретніше.
avatar
70 Did • 08:49, 16.02.2009 [Лінк на твір]
Дякую,шановнаТамаро,за увагу.Віршваший поєднує в собі і радісні мотиви, і сумні, а від цього приємно виграє. В нього вкраплена якась світла печаль про щось далеке... Не буду продовжувати боячись помилитися. А від прози вашої я просто завжди отримую насолоду. Щиро заздрю вашій майстерності, талановитості. Це відверто.
avatar
69 Did • 20:59, 14.02.2009 [Лінк на твір]
Боюсь розчарувати пані Наталію. Проте, неодмінно переговорю з донькою про фото, бо сам зовсім не розуміюся на цьому.
avatar
68 Did • 20:40, 14.02.2009 [Лінк на твір]
Неприємно здивований мовчазністю читачів.Пісні,здається, непогані... І тихо так...
avatar
67 Did • 20:16, 14.02.2009 [Лінк на твір]
Тут кожне слово правда. Не люблю лукавити ні вжитті, ні в творчості. Якщо цим словом можна назвати мій доробок.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz