Дякую вам за добрі слова. А ви уважні. Довелось попрацювати в Каневі чималий період, у Вишгороді бував наїздами, про що свідчать дати публікацій і коментарів.
Не тоді, як серце плаче, Дихається вільно. Не почують, не побачать, Скажуть - недоцільно Вже тепер просити в Бога Милості дитині. Не каліці, не убогій, І не сиротині... Ще засяють юні очі, Як зірки у небі. Не відразу, як ти хочеш, Буде щастя в тебе.
Неодмінно. Працюй і не втрачай віру у власні сили!
Надіюся, що образи не буде, коли скажу свою думку. Проза читається легко. Від неї отримав задоволення. Порадив би не робити уточнення щодо образу каченяти. Це не важко зробити і читачу, а то виникає вже образа на автора - за кого ви нас маєте? Мирослава, а спробуй думку, викладену у вірші, втиснути у вісім - шістьнадцять рядочків. При цьому звертай увагу на кількість складів у рядку, на наголоси.
Ну, навіщо таке закінчення? Попрацювали б іще небагато, продовжили б текст і вийшла гарна пісня. Првда, я можу помилятися тут - на все воля автора. Сподобався вірш однозначно.
Мені здається, що в творчих пошуках ви пішли хибним шляхом, хоч експериментувати потрібно. Забагато красивості, в яку важко віриться, коли читаєш те, що автор пише про власну творчість.
Відверто невдалий вірш, не зовсім зрозумілий. Ні світла, ні темряви - цілковиті сутінки. А лорівнювати є з чим - у доробку авторки безліч творів високої художньої майстерності.
Дякую за побажання - воно в цей час слушне для мене. Гарні у вас вірші, повірте, я не лукавлю. Може це тому, що ви з Ірпеня? Там легко пишеться - я знаю. І за вірші спасибі, і доброї ночі вам. Ви заслужили.
Багато часу витрачається на виховну роботу, пошуки порозуміння. Ви там щось поекспериментували, подали матеріал, почули оцінку і відразу порівняли себе з птахом із підрізаними крильми. А якщо назавтра в школі дитина двійку отримає то що - не сяде більше за парту? Думаю - дитина просто вивчить урок.
Допомогти - як? Втішити - чим? Напишеш, буває, про те, що болить і біль непомітно зникає. Натомість являється радості мить, чи може в вас так не буває?
Зовсім неприємно. Це правда. Проте і віру в людей втрачати не слід. А коли відвертаються всі, то може слід подивитися на себе очима саме тих людей, проаналізувати чому саме так сталося. Можливо і вірші стануть тоді світлішими, зрозумілішими. Адже у вас ще все попереду і щиро хочеться вірити, що буде все добре.
Звертаєтесь до Бога тоді, коли краще звернутися за порадою чи за допомогою до когось земного. Це було б зовсім не зайвим. Не грайтеся словами в коментарях, адже люди старшого покоління звикли вірити слову. Будьте терплячими та розсудливими.
Діти - наше майбутнє, молодь - наша надія, а ось юність і названа юністю, що це і не дитинство, але і не зрілість. Якщо дитина слухає батьків, молода людина довіряє їм, то юна завжди пробує перечити дорослим, ображається на зауваження безпідставно. Проте, це перехідне і швидкоплинне. Думаю, що ви незабаром переконаєтеся в цьому. Не міг подумати, що людина з таким прізвищем так болісно сприйме коментар. КУЧЕРУК Мирослава, не залишайтеся наодинці. Приєднуйтеся до нас. Не ображайтеся безпричинно. Чекаю ... Віктор КУЧЕРУК.
Колись мене один із моїх старших друзів повчав, що в літературі страшно, коли читач не вірить автору. Я до цих пір пам*ятаю його слова - пиши мовчки. а про сумніви говори голосно. Тебе обов*язково почують і поправлять. Автор іде шляхом других. І це добре. У вірші скільки свіжості, що геть не хочеться говорити про недоліки, яких, на жаль, також вистачає. Головне - навчитися безболісно сприймати критику і все буде гаразд.
Дякую за прекрасні слова. Просто інколи виникає бажання побачити в снах нове обличчя - та де там! Все відбувається саме так, як ви наворожили комусь пророче також. Нещасна та людина безсонням і в той же час щаслива пам*яттю.
Яскравий приклад почуття людини, коханням котрої знехтували, відцуралися від якого. Після прочитаного виникає тільки одне запитання - чому так сталося? Вірш на нього, на жаль, відповіді не дав.
Тільки б не згоріла зірочка... Скільки їх яскраво спалахувало на небосхилі на мить. Такий гарний початок вірша, а далі не вистачило бажання чи вік завадив трохи більше попрацювати над словом. Але все сприймається, розуміється, читається. Молодець!
Пригадалося відразу своє дитинство. адже і сам був бродягою ставків та калюж. Дуже влучно підмітили детальки далекого, чистого, сонячного. Чудові слова, вдалі образи, легкий до сприйняття.
Сподобалися рядочки легкістю, вагомістю, мелодійністю. Чомусь на - важкі- звернув також увагу. Воно і на місці, і в той же час немов каменюка якась посеред дороги лежить.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('