* * * Клаптики листа – Як уламки серця. Вже душа пуста – Чиста, наче скельце. Смуток в глибині Причаївся стиха. У душі на дні – Горе без утіхи. Тужить все єство – І нема розради, Бо в цей час ніхто Серцю не дасть ради. Сонце – лише круг, Що нестерпно палить. Все німе навкруг, Все тебе печалить. І весна, і світ, Споєний повітрям, Навіть квітів цвіт, Що розносить вітром. Лиш небес блакить, Висота до Бога – Душу полонить Й скрешує тривогу.
|