Де я знаходжу творчості джерела,
Коли все так буденно навкруги?
Моє життя – трагедія весела,
В якій всім вам зіграти до снаги.
Я і актор на сцені сьогодення,
Я і глядач у залі забуття,
То ви у мене просите прощення,
То я до вас приходжу з каяттям.
Сумуючи від радості хвилину,
Годинами радію гіркоті.
Привчили нас стояти на колінах
І жити вік покірно в німоті.
Покинуті всіма напризволяще,
Навчилися вмиватися слізьми.
Чомусь гадалось, що ми в світі кращі,
А виявилось кращі є, ніж ми.
В потоці слів я не шукаю броду
І почуття в глибинах не топлю.
Не зрадив я ні племені, ні роду,
Ані землі, якій сказав:»Люблю!»
Я і сумую, і сміюсь до кольок,
Буває, що влаштовую банкет.
-Плачу за всіх!- проте ніхто до столу
Не поспіша, де в самоті поет.
Відсіль моєї творчості джерела,
А не в стражданнях довгих уночі.
Моє життя – трагедія весела,
Де ми усі актори й глядачі! ************
Благословляю смуток Межигір'я
І келих із Дзвонкової води.
Благословляю церкву на узгір'ї
І під горою Кобзаря сліди.
Благословляю Вишгород і села,
Вздовж берегів священного Дніпра.
Полів безкрайніх неозору велич
І мозолисті руки плугаря.
Благословляю наші світлі мрії
І право жити на своїй землі, -
Де вічно ми будуємо і сієм,
І навпіл ділим радості й жалі.
Благословляю наше сьогодення,
І тих, хто вже блаженствує в раю.
Дай, Боже, нам здоров'я і натхнення
Добро творити в рідному краю.
| 
у Вас 
0
