Дуже хочу почути відповідь на запитання. Поясніть звязок між рядками - І В ПУТАХ МИНУЛИХ УСЕ СТАЛО ДІЙСНИМ, ХОЧ ЖОДНА Б НАВЯЗЛИВА ГРАНЬ. Здогадуюся, що ці слова виникли від пошуку рими до КОЛИВАНЬ . Іще - ГРАНІТНАЯ ВАРТА З ГЛИБИННИХ НЕВТОМНИХ НАДІЙ. За ГРАНІТНУ ВАРТУ - сама висока оцінка, а глибинними невтомними надіями вам не вдасться обманути мене.
Побачив ваші намагання говорити вишуканою мовою. Це вам вдалося. Отже ви вже цікаві цим. Комусь . Хочу вірити, що ви маєте свого слухача, хоч вірш, повторюю, сприймається важко на слух, нелегкий для читання. Андрусяк, Андрухович... Сосюра, Малишко... Кучерук, Луцкова... Надіюся, що ви правильно зрозуміли мене і не будете схожі на когось. Не ображайтеся лише, адже ваша поезія чудова. але вона ніби тінь чужа, а не власна. Порозуміємось?
Такі картинки ми бачимо не рідко, тому і сприймаємо, як буденність. Ви влучно підмітили це, як і те, що я намагався поєднати примхи природи із станом душі. Це і є - ніби хтось далекий, беззавітний, поділився бажаним теплом. Нехай весна зігріває вас!
Руслана! Відкіля скільки русизму? Суржик та й годі. Мабуть, як говорять оточуючі, так ви й пишите. Зайвий раз не берете в руки словник. Прикро вказувати на подібні помилки вам. Повірте в черговий раз і сприйміть зауваження з розумінням.
Іще б не вистачало вам таких бід! І де беруться у вас у юному віці подібні думки? Ізнову рими, форма вірша не задовольняє мене. Дуже поспішаєте донести думку до читача, а тому мало працюєте над словом. Мені здається, що всі ваші недоліки в текстах саме через поспішність, нерозсудливість.Дуже хочеться вірити, що це вікове і незабаром пройде.
І хустина біла великодня, і пасочка-ягня, і сонце в цибулині... Таке все рідне, близьке. Які прекрасні слова! Взавтра прочитаю мамі - нехай гордиться чужим сином! Спасибі.
Через вишукану красивість, надмірну кількість персонажів, якщо можна лише так сказати, вірш сприймається важко. Це моя особиста думка. Ясна річ, що будуть, чи уже є, інші думки. Цікаво було б почути їх. Автору подякую за вибір теми, за бажання пошуку донести її до читача. Це нелегко зробити, бо тема дійсно важка.
Соромно за безсилля простолюду перед владою, що, крім розмов, робимо якісь рухи в різні боки, а по суті стоїмо на місці. Мені вже зараз говорять менші за віком про мою власну вину. З кожним днем виправдовуватися все важче. Це біль, знаю, не лише мій. Дякую за небайдужість...
Щиро вдячний за коментарі. Не люблю писати довгий текст, та інколи грішу.Проте, згодний, що потрібно це робити стисліше кожну річ. Так воно і було - беруть. Не розумію тільки свою неуважність, а вам спасибі за уточнення та оцінку.
Саме пафосу не терплю. Це завжди так не щиро. Тема, дійсно, важка. Тому не всі за неї беруться, обходять стороною. Спасибі за теплі слова. Було приємно почути їх від вас.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('