Прочитав і чомусь уявив, згадуючи твій виступ у Городищах, що чую вірш у авторському виконанні. Гарний вірш, оригінальний погляд на осінь, свіжі рими... Молодець!
Іро, чудовий вірш, але в останню стопу я вніс би зміну: Як хвиля попід кладкою, Як вітер у саду, - Тебе уже відплакала На радість, чи біду?.. Після другого рядочка оті три крапки зайві, чи, може, то мені так здається?..
Пісня, як і попередня на ваші, пане Іване, слова, у виконанні Тетяни, дуже сподобалася, але, тут я погоджуюся із Софією, гімном її назвати важко, може, так сталося тому, що вона одна про ваше село і в людей немає вибору?.. 5.