Як гарно і щиро ...Не відніми, мій Боже, талану- Зализувать чужі душевні рани. Але ж яка відповідальність тепер у автора перед оточуючими його людьми, бо слово не тільки лікує, а нерідко завдає болю. Відтепер слід про це пам'ятати. Дякую.
Вірші добрі - сумнівів нема. Проте, побачив і чимало недоліків. Наголоси, розмір стопи.. Це не важко виправити. якщо більше попрацюєш над творами. Адже бажання писати, закоханість в поетичне слово в тобі є. Творчих успіхів тобі. Наталіє!
Де я знаходжу творчості джерела, Коли все так буденн навкруги? Моє життя - трагедія весела, В нім вам зіграти також до снаги... Близька і добре знайома мені тема, як вам видно із вищенаведених рядків. Дійсно, що багато з нас вважає себе акторами в житті. Класик не помилявся, коли первим сказав про це. Продовжуйте писати - вам це добре вдається.