Ще вчорашнє сонце світить.
Ще вчорашнім теплом гріє.
А нам з хати в світ йдуть діти.
Батьків земля сиротіє .
Здавалося, можна жити
Й в себе здійснювати мрії...
Коли б не ті паразити,
Кровопивці і злодії.
Вони не бояться критик.
В очі вітер їм не віє.
Вони завжди будуть ситі,
Чи ранок, чи вечоріє.
А мали добро творити...
Народ бачив в них надію.
Вони сіли до корита -
Жеруть і п’ють і брехню сіють.
Нам за них треба молитись.
Може колись зрозуміють,
Що прапор синьо блакитний
Потребує добродіїв.
05.06.2009р.
|