За наше завтра

Ще вчорашнє сонце світить.

Ще вчорашнім теплом  гріє.

А нам з хати в світ йдуть діти.

Батьків земля  сиротіє .

Здавалося, можна жити

Й в себе здійснювати мрії...

Коли б не ті паразити,

Кровопивці і злодії.

Вони не бояться критик.

В  очі вітер їм не віє.

Вони завжди будуть ситі,

Чи ранок, чи вечоріє.

А мали добро творити...

Народ бачив в них надію.

Вони сіли до корита -

Жеруть і п’ють і брехню сіють.

Нам за них треба молитись.

Може колись зрозуміють,

Що прапор синьо блакитний

Потребує добродіїв.

                    05.06.2009р.