Дякую тобі, Галино. Це наша не перша і, щиро сподіваюся на те, не остання робота. Я її уже чув раніше, як і багато моїх знайомих - вона подобається всім.
Так, Софіє, - все було добре: гарні люди зібралися, чудово організовано і проведено дійство... Дякую тобі за це. Хай нам тепер заздрять ті, хто міг, але не захотів приїхати, вірю, що дуже шкода й тим, які хотіли, але їм завадили це зробити певні життєві обставини...
Якщо слово "шерех" ріже твій слух, Ярославе, то це добре, адже я його поруч із двома іншими виокремлював, намагався привернути чиюсь увагу і на такі деталі... Дякую.
Ось так, Тамаро!.. Щойно говорив із К.Р., від неї привіт тобі, шкодує, що не змогла в цьому році бути разом із нами. Може, поки Тичко збирається, розмістити ще щось?..
Не мені потрібно дякувати, а дружині: Я до Умані їду!.. До Львова Відбуває сердито вона. Розпочату поетом розмову Поглинає мовчання стіна. Тільки я і без слів розумію У душі її розклад думок: - Їде сам десь гуляти тоді як Я без нього не здатна на крок... Дякую вам, Іване.
Та я, Катю, бачу, що запізнився з поясненнями, адже Марія мене випередила. Поставте наголоси у перших двох рядках, а потім те саме зробіть із двома наступними і порівняйте їх. Різниця очевидна, а її не повинно бути. Далі - те саме... Уникайте русизмів чудо - диво...
Неправда і зло не "блукає", а разом "блукають"... Катю, повторювати зайвий раз те, про що уже неодноразово говорив на сайті, повірте мені, сьогодні немає бажання.