Не може "чорняві коси ніжно вітер колихати", якщо він дійсно "грозовий", чи не так, Євгене?.. Отже, варто в останній рядочок внести маленьку зміну: - ...Наче вітер грозовий.
Роксолано, тут одразу помітна твоя сміливість у виборі змісту й форми вірша, і хоч я не розумію її причину, проте, скажу відверто, - ти мені такою подобаєшся більше...
Катю, а про які саме "тихі дні і ночі" українці не згадують?.. Краще: - Надії добрі не збулись... Після "як колись", - кому поставте. Енергія чого рве поля?.. Стриматися не може земля, чи енергія, чи, може, Земля, або янголя, про які йдеться вище?.. Незрозуміло зовсім. "Але на грані новий вік..." - на грані чого? Щоб не виникало в читача подібних запитань, речення варто будувати наступним чином: - На грані щастя новий вік, - а далі пояснювати чому саме так... Тут все загальні слова, а у віршах потрібно вихоплювати щось головне і на ньому концентрувати увагу. З повагою Did.
Наталю! Для кожного автора найголовніше - мати власний стиль і голос. Коли читаю твої дитячі мініатюрки, то бачу в них присутність згаданих вище означень, і щоразу впізнаю тебе...