Жив Поет, який озвучив Ніжним словом пісню кручі, Що віками непорушно Дарувала тінь воді. Стиглі зорі впали в душу, Сльози мріями осушу І життя полюблю дужче, Скажу серденьку - радій!
Більше плакати не буду, Сонце вип'є сум у грудях, Вітер пристрасті остудить І розвіє всю печаль. Переболене забуду, І повірю знов у чудо - Є навколо гарні люди Із душею, мов кришталь!
Хай комиш із осокою Над широкою рікою Не печаляться людською Безпорадністю душі. Не прийшла пора спокою, Ми, Поете, ще накоїм, Лиш люби мене такою - Сум ховаючу в дощі!...
Про чужу людську душу судити не стану, а ось заперечувати те, що раз побачене можу відчути душею, захопитися ним і з допомогою фантазії втілити в той чи інший образ, не стану. Чогось такого очікую від усіх вас. Дякую вам, Катю.
Я дуже люблю світанок Особливо, коли ловиш рибу під ранок, а рибоньки купаються із зіроньками навзмаг...Дякую вам за виразені віршем гарні світанкові хвилини
п.Василю, про те, що цей вірш вдався, чимало говорили на П.М., де, до речі, за нього мені підвищили рейтинг... Дякую за добрі слова.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
