Яу завжди, Віктор дуже критичний. Хоча я його підтримую. Вірш гарний, думки хороші. От тільки склади в рядках. Подумайте, можливо якось замінити слова.
А можливо так: Де сіра ніч вливає ноти Для ранку в колискову, Журба мене питає: «Хто ти?», А я мовчу і знову Схиляю голову і сльози – Лиш друзі у журбі - Мене сміятись просять, та щоки у росі.
Роса тут замість гірких сліз. А Ви коли-небудь пробували росу на смак.
Вибачатися не треба. Це не те, що Ви подумали. Просто з самого дитинства мене від неї забрали. Вона жива. Бачу її раз в неділю. Я привикла жити без неї. І все. Тому вибачатись немає чого. Плюс в тому, що я сама всього вчуся.