Колись горіло до нестями, Боліло блідним каяттям. Цвіли заманливі корали, Переплітались із життям.
Справді, колись горіло для нас, але м йшли і не обертались. Але треба знайти хоча хвилиночку, щоб зупинитися і продумати все, що зробили на цім світі. Комусь треба посадити дерево, побудувати дім, виростити сина. А комусь іншому треба просто написати вірш. Мені дуже сподобалось.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
1
