Рими - деякі непогані. В образах - плутанина, добре б працювати над їх випрозоренням:«осінь світанків» - чому саме осінь, могла б бути так само чи весна чи літо світанків, осінь зі світанками взагалі якось не дуже асоціюється.
память все босою носить світлини забутих кохань. - чому босою? яких кохань - інших? для чого про них?
«світанків з фальшифих бажань»- світанки з бажань? Теж нечітко.
солодка брехня вже запита гірким полином. - це хороший чіткий образ. Творчих успіхів!
A я не розумію для чого тут прямий переспів рядка Ліни Костенко «Я тяжко Вами так переболіла»...?
Ця казка довгою не прожила. - довго (довгою - тільки для ритму).
тепера - діалектне, тепер.
Це ніжне сяйво, як мала дитина, - чому тут про малу дитину? Якщо це натяк, що героїні лишилось на згадку дитя від кохання, то натяк не чіткий. Якщо ж цього натяку нема, я взагалі не розумію образу.
Гарний настрій, ніжно, багато є хорошого, але названі речі збивають враження. Успіхів!
А мені то пишеться і мелодія грається разом... пісня може бути створена, але поки що вона звучить тільки в моїй голові Так що можете співати, як Вам співається. Спасибі.
Дякую, Олексію.Дивно якось, що ми от просто пишемо, правда ж, а потім відсторонюємось - і говорим про героїв і героїнь, і думаємо над логічністю і майстерністю передачі... Добра практика - повертатись до твору і правити пізніше. Спасибі всім вам, товариші. Це як віртуальна літстудія (інакше нема стимулу то все перечитувати, не те що удосконалювати
Спасибі. Софійко, 5-й рядок - А весна гомонить, цвіте?..(що там, - збіг приголосних хіба?) Чи, може, 6-й рядок(ритм збивається?,- Але то дотримано в 2-й і 4-й строфі[все ж якийсь порядок. -а чи виправдання:)]) Не доходить що Ви там замовчали, - поясніть, прошу
Дякую за підказку, Катю. Словник синонімів http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ подає «безпощадна», - як застаріле, і навіть наводить приклад вживання («Людина втратила людський образ: це була тварина тупа, жорстока й безпощадна» (З. Тулуб);). Але не думаю, що моє вживання було б чимось виправдане, тому, очевидно зміню. Дякую ще раз.
Тамара, тезка, - дякую, що примусили перевірити ритміку (то робити завжди лінь, поети - ще та ледач, не то що трудяги прозаїки )
Я змінила трошки інші рядки. Так що тепер з трискладового амфібрафію трішечки (на один посунутий наголос) вибивається тільки рядок із стежками в стужу, але той рядок люблю й міняти не хочеться, думаю, то можна допустити. Ще раз спасибі.
Ljuda - так тієї миті ж не хочеться. Як кажуть, - перемога в коханні - то поразка І кращого - не треба ...
Стужа і стежки, - та ж ні, Ви зрозуміли, чого печуть стежки. А печуть (гарячі) в стужу - то якогось роду оксюморон, протиставлення протилежного, тому я те вжила, люблю такі речі...
І поцілунки, і слова «Ти сьогодні гарно виглядаєш» жінці потрібні щодня. Чудово, що Ви дружину саме так і вітаєте. А обновки їй, звичайно ж, треба теж- щоб гарно виглядати, бо жінка - як квітка, краса, зовнішня і внутрішня, - її суть.