Ви і Віктор Кучерук в нас два САМИХ САМИХ розумний і мудрих дідуся. Дуже хочеться, щоб Ви (дідусь 1 і дідусь 2) жили в мирі і завжди давали поради молодшим. Ось і Вам пиріг смачненький))))
А це сніг святковий, щоб настрій був гарним, щоб писати хотілося:
У цьому випадку дослухалася))))) А абетка буде з малюночками, бо може хтось і скористається... потрібно буде з внуками побавитися і буде за чим час провести. А Вам, як розумному і всезнаючому дідусеві, який правильно все відгадав, подаруночок)))))) В першу чергу, сніжинок...
Щоб настрій був святковий і щоб було з чого бабу снігову ліпити. А до снігу шматок смачного пирога. Щоб ввечері, коли натішитеся на вулиці, мали смачненьке))))
Так що, будете відгадувати загадки, будуть ще подаруночки)))))
Людина народження для того, щоб бути щасливою. якщо для Вашої радості однією із складових є багато читачів то нехай так і станеться. цього я Вам бажаю в канун Різдва!
нічого собі!!!!! які Ви молодці!!!! а це який регіон України??? Будь ласка, додайте цей твір сюди: http://virchi.pp.net.ua/forum/52-163-1 Тільки напишіть назву села і області, щоб знати звідки родом ці традиції і колядка.
Казок не буває ? Можливо... А хочеться вірити в диво! І прагнути бути щасливим. Бажання це, суть, незбориме.
Та що я… Про що? Ми ж - «дорослі»! Для чого казкові нам гості ? Навіщо нам зоряні ночі ? І очі … коханої очі...
*** Казок не буває? Можливо... Та все, ж таки, вірю у диво! (ну а тут кому що не вистачає... кому поцілунків, кому обійм... нехай всього буде і повною мірою)
Гарний експромт, сподобався)))) Бачите, аж самій захотілося щось додати))))) 5!
Прости усіх... Не віднімай життя... Які ж худі ті материнські руки.... Вже завтра і не втримають дитя... Та що дитя... Малі худенькі муки... А їх за що? Не бачили іще Вони ні світу, ні добра, ні волі, Ні правди... Скільки їх щодня везе Та бричка... І скидає десь на полі... ______________________ Ці рядки ДУЖЕ зачепили, за них 5!
Знаєте про що подумалось? От нас, українців голодом виморювали а ми мовчали... Ще і досі не можу розібратися у тому, які ми є насправді.
Вірш викликав роздуми, тому 5! Взагалі за все, а не лише за якісь окремі рядки.
не зівяне ніколи любов, не засохне, не зникне, не щезне. бо у душах незримий вогонь, наче зірка Різдвяна воскресне. і всміхнеться щасливе маля, простягаючи руки до тата, і зіллються на долю вуста, буде знову родина БАГАТА!
От такий тобі, Андрію, коментар на цей вірш! З наступаючим Різдвом!