-
Навіщо
ворушить вугілля згасле?
-
Ти на
його нікчемність не дивись!
-
Невже
у ньому є хоч щось прекрасне?
-
Це попіл,
що любовю був колись!
-
Чому
ж тоді лиш згарище від нього?
-
Занадто
розгорілось почуття!
-
Невже
у нім немає вже святого?
-
Святе
погасло, кинуло життя!
-
То що
тепер лишається робити?
-
Лиш вірити
– любов – мов Фенікс-птах!
-
Невже
не можна більше полюбити?
-
Можливо,
та лише у снах!
|