сиджу самотою відвертою, неприкритою, дбало причесаною, джерельно вмитою, перед душею, навстіж одкритою, моєї теплої валькИрної пічки – як пломінець поминальної свічки, тихенько і затишно сяю: я про тебе не думаю; я про тебе нічого не знаю. …як плач рясний, голосний, поволі стихаю. я тебе НЕ чекаю.
тЯгою попіл сідий ледве помітно колише – пічка рівно багряно дише: в серці і в хаті лАданова молитовна тиша. …жар сосновий відтінками синіми грає. я тебе не боюсь. я тебе не чекаю.
відреготав і відгув нищівний огонь: Бог нас надалі боронь.
…а десь далеко, у місті великому многолюдному, многоликому ти – острівцем усамітненим серед хвиль суєти, Янголом милим готичнотілим – сяй і світи. лети! лебедю білий, лети… лети…
Цікаво римуєте, Валентино. Подобається мені Ваш виклад думки. Давно немає на сайті Світлани Кедик, бо, читаючи ваші вірші, вже вкотре згадую її оригінальні твори, наче намагаюся провести якусь паралель...
цікаво. ніби грає гітара і голос вимовляє вірш... щось таке у голові. 5!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
