Дякую, Вікторе. Я сама, коли побачила вірш, загорілася написати пісню, тільки боялася її мелодією підпортити. А сьогодні дала прослухати "Баладу" одній художниці - вона розплакалася після слів "мольберт й акварелі"... Я не знала, що робити... Чесно... Юуло і приємно, і ніяково.
Олексію, щось цей настрій на тебе не схожий. Так коротко і ясно... Напевно потрібно було герою добряче допекти... Щось не асоціюєшся ти у мене з такою різкістю... Щось біле та пухнасте - так... М-да. я тут навіть не знаю на чию сторону стати. По твоїх віршах бачу, що на такий крок тебе ще потрібно винудити... ну... це я так думаю.