Жаль героїню, але кожен будує своє життя та, як ван сам цього хоче. Якщо Вона нічого не змінила - значить її або все влаштовує, або не смілива... Зараз не той час, щоб неможливо було жінці щось змінити у своїм житті.
Я собі уявляю, як це Ви, Вікторе, ранесенько розбудили своїх рідних Вірш настільки підняв настрій... Голова цілий день болить, а тут Ваш вірш... кілька раз, навіть, прочитала - головного болю нема... Смію-ю-ю-ю-ю-юся.
Немає слів, тільки ВЕЛИЧЕЗНА вдячність за Ваш твір, за те, що нагадали і моє дитинство, може й не таке дружнє, але теж: ставили сценки, давали сусідам концерти і, взагалі, булі ніби однією сім"єю. Дякую Вам.
А ще, прочитавши деякі коментарі, дійсно. просто гепнулася на одне місце Отак: ні тобі романтики, ні тобі бузкового аромату - одна "математика". Не розумію: як можна натхнення і настрій розкласти по поличкам?
А у мене парфуми з легким бузковим ароматом... Вікторе. я Вас дуже розумію! Цей весняний аромат дійсно, не дає іноді зосередитись на чомусь більш приземленому...
У мене бабуся колись у колгоспі працювала. Я приїжджала з Росії на Буковину до неї на канікули, так вона вдосвіта уже на полі, а приходила пізно ввечері, наварить їсти на наступний день, а біля хати - як вийде, головне ПЛАН!!! Жах. У людей життя не було... це як на мій погляд.