Звичайно, можна!!! Таке питаєте!!! Із величезним задоволенням заберу Вас до себе в сон!!! А куд найбільше хочете: до принца, світлячків чи зіроньки пухнастої??? Скрізь рада буду Вас бачити, Ви ж знаєте!!!
Ага. Все зрозуміло.:-) я поки з телефону напишу, ще 5 коментарів з'явиться:-) Брела я кудись не знаю куди, екскурсію робила, напевно:-) там красиво:-) Хочеш зі мною наступного разу?:-):-):-) Софіє, а ти хрущам лампочки причепи, і будуть не гірше світлячків:-) Ага, Оксанко:) Тоді гарних снів:-) І кави на ніч не пий більше:-)
Дякую, Оксанко! У наш час таке поезією не називається, і я це знаю. Але пишу, бо так хочеться. Набрид сум і філософія, набридли зло, образи і сльози. Хочеться казки. Будь-якої, найпростішої, але казки і світла... Хай навіть це прочитаєш тільки ти і піднімеш настрій собі, я вже буду дуже щаслива! Цьом! А чому не спиш?
Привіт, Людочка! Вітаю тебе на сайті! І я нікому не скажу, що ми дуже добре знаємо одна одну:-):-):-) А ще вітаю з гарною поезією! Дуже сподобалося!:-)
Сумний, дуже сумний вірш... Аж сльози виступили на очі... А я так не хочу, щоб любов проходила!!! Страшенно не хочу!!! :smile: Треба тримати її якомога довше і міцніше, може, врешті вдасться втримати... ДЯкую Вам за чудовий вірш!
Дякую, Осканочко! Звичайно, чекатимуть, без неї ніяк не можна, бо саме з неї починаєтья жиитя на планеті)) Але сум її відходу неминучий, тому так і пишеться. Дякую тобі, сонечко!
Такий гарний вірш, який ніби гойдає словами, згадалося, як тато з мамою брата на руках гойдали: "гойді...гойді...", а мені хоч і було вже 6 років (вважала себе ого якою дорослою), еж просилася погойдатися...