Ага, Тамарочко) Я пам'ятаю, та й всі, хто був у січні, теж мають пам'ятати: дзвоню я Вам, усі щасливими голосами передають Вам привіт, усі радіють і сміються, а Ви мені в трубку: ну і навіщо ти мені подзвонила!!! А нам так Вас тоді не вистачало, як тепер не вистачало Луцкової, Кузана, Оксанки, Свіланки Кедик...
Тамарочко, Ви тут стільки пригод про Умань розповіли, а про решту чого змовчали? Про прогулянку по стерні, про коней, про плечі і трасу:-):-):-)хі-хі Цьом.