Я, - ВАШЕ НЕРОЗДІЛЕНЕ КОХАННЯ
Хіба я знаю, чи здолаю путь, Якій себе присвячую віднині?.. ...У цій країні соняхи цвітуть, Неначе у далекій Україні.
Думки курличуть сумом раз-у-раз, Ключі пташині - знаками питання. У цій країні я спіткала Вас, Я, - Ваше нерозділене кохання.
Мені Ви дозволяєте піти Блакитно, стрімко - реченням окличним, І фразами осінніх павутин Вплестись у риси Вашого обличчя.
Нехай Ви не забудете повік Очей натхненних - істинних поетів (Трикрапками - малиновий потік Розкиданих узбіччям бересклетів).
Ні сліз. Ні обіцянок. Ні прикрас. Останнє сонце у тенета ловим. Я хочу бути соняхом для Вас! Отим, - щасливим і жовтоголовим...
|