спасибі за коментар і прочитання твору)) але щодо КОХАННЯ в мене інша думка,надто все ж це індивідуаьне на інтимне почуття і в кожного проявляється по-різному... в певні періоди воно перемішується з ГОРДІСТЮ, навіть НЕНАВИСТЮ...а іноді навпаки, з НІЖНІСТЮ,РОМАНТИЧНІСТЮ.. принаймні у мене бувало саме так...
спасибі за прочитання..) в кожного своя думка)) тому ані погодитись,ані не погодитись з Вами я не можу..) Якщо цей твір "ніякий"...ну що ж,тоді я списався..=)
спасибі за коментар)) ну,щодо першого зауваження,то,якщо чесно,не впевнений,що є сенс змінювати достойна на гідна..Не бачу в цьому зміни ані змісту,ані ритму,хоча можу й помилятись і зачекаю інших коментарів.. кінцівку,моживо,трішки перероблю..)
спасибі)) про вдячність музи окрема тема... але за гарні слова та оплески - щиро дякую))
взагалі не хотів цей твір друкувати тут, бо не знав,як його сприймуть)) але судячи з коментарів та оцінок(хтось один все-одно віпив 1,але це так завжди) твір все ж вартий уваги... зараз пишу ще один подібний,але чи буду його сюди публікувати,подивлюсь..)
пані Любове, ваш вірш чудово підійшов моїй душі саме тепер..)) без вагання - 5!!)) тільки маленька порада - рядок "і туга буде розривати" трішки збиває ритміку, може краще його якось замінити, наприклад "і буде смуток розривати" чи ще якось.. як гадаєте??)
можливо,прийде..Проте запевняю,що завжди намагаюсь писати від душі,щоб у віршах було якнайбільше правди та щирості і якнайменше брехні та гри словами.. спасибі за поради)
спасибі за коментар)) просто цей вірш насправді я починав писати,як ліричну поезію про кохання. тоді написав перші 6 рядків і відклав у довгий ящик. Потім вирішив дописати і виникла ідея якраз зробити продовження гумористиним..)) а взагалі,як на мене,головна думка цього вірша полягає в тому,що почуття повинні бути щирими, не награними..