спасибі за коментар..) щодо першого рядочка - можливо, але не придумав, як його змінити, бо він задає тон всьому віршу. а невдячно - просто як прикраса, ніби сіпить сонце, але хотіось якось цікавіше зообразити..)
думаю, правий кожен по-своєму) просто треба пояснювати і робити якісь зауваження до твору з максимальною м*ягкістю, щоб не образити людину, яка працювала над твором... лае завжди цікаво прочитати думки інших авторів. Я, наприклад, часто редагую по кілька разів піся прочитання зауважень, щоб вірш вийшов більше досконалим... а щодо оцінювання, то створюється враження, що хтось навмисне ставить всім 1, 2..)
Вікторіє, я, не задумаючись, ставлю 5!) дуже радий що відкрив Вас для себе як автора)) На мою думку, навіть деяким титулованим лідерам сайту варто прочитати цей Ваш твір, щоб задуматись... щиро, цікаво, гармонічно..тільки порадив би все ж отой "відчАй" якось замінити..може краще "щоб смуток чийсь одержував параліч" або ще якось..
хороший, емоційний вірш. Але окремі місця порадив б Вам підкоригувати. "Глас" - не певен, але попахує русизмом. порадив би переробити другий рядок, бо дещо вибивається з ритму. Також якось переробіть рядок "Подряпавсь буттям, розбивши скло", бо він теж не вписується в загальну ритміку даної поезії. може краще, наприклад "Розбивши буттям мого серденька скло". але загалом - непогано) надійюсь, ви не ображатиметесь за ті зауваження, просто хочеться, щоб цей чудовий твір зазвучав ще краще) успіхів та нових творчих звершень!!:)
піднІму...) про кінцівку подумаю..) спасибі за конструктив) але моя мати так і говорить: "готуйся до сніданку", маючи на увазі, що треба прокинутись, помитись і сісти за стіл..=)
спасибі, Укране, за хороший коментар:) думаю,всім треба іноді політати у васних мріях..але з плином часу люди стають все більше приземленими,матеріалістичними..