Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пт, 22.11.2024, 03:31

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 42

Гостей: 41

Користувачів: 1

Nemo

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1051]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2699]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [270]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3388]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [316]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [909]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші про природу

Струнка чаруюча тополя

В глибокій тиші, серед поля,

Стоїть скрегоче, ледь жива,

Ридає, душу розрива.

Немає з ким їй розмовляти,

Колише вітер, мов дитя,

Скоріше хочеться зів'яти ...

І сніг навіяв забуття...

Зима минала, вже й дощило,

Крізь сніг пробилася трава,

Тополю сонце пробудило,

А та, не рада, що жива.

Тополя ще не зрозуміла:

- Це хто лепоче при землі?

- А як побачила - зраділа,

І захват грає на чолі.

Тепер у тиші, серед поля,

Стоїть тополя не одна.

Наговоритися не може,

Щаслива, радісна, чудна.

Про всі дива розповідає,

Про річку, ліс, чарівний край

А тополятко підростає,

Вже хоче бачить небокрай.

21.11.2011

Розміщено на сторінці: Вірші про природу, Поезія Паламарчук Любові

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 8004 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 27
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Panna • 17:35, 21.11.2011 [Лінк на твір] Гарно Любочко,Браво! 0Спам 2 lyu4450 • 17:39, 21.11.2011 [Лінк на твір] Справді?) Щиро дякую!!!!! 0Спам 3 Shtanko • 17:49, 21.11.2011 [Лінк на твір] Любочка, Ви знаєте, цікава знахідка, однак треба її трішки підрихтувати. У першому стовпчику повтор, стоїть; стогне, жалібно співа; образ "голову до ніг" - незрозумілий для дерева; на мій погляд горобець взагалі зайвий, хай собі проліта мимо; Булькоче - грубувато для маленької топольки, найдіть щось інше. І завершення - ти про нього дбай - цікаво звернення до кого, пропоную - вже хоче бачить небокрай. Але це мої дружні поради, не розцінюйте їх як претензії, чи огуду. 0Спам 4 lyu4450 • 18:12, 21.11.2011 [Лінк на твір] ну склонити б голову до ніг, це поняття образне, так же само, як може тополя говорити, страждати і т. д. Тут просто хотіла передати цими словами те, що тополя не хоче рости до гори а навпаки, припасти до долу. На рахунок останнього рядка Ваш варіант кращий, тому негайно ж виправлю. Над рештою зауважень помудрую, подумаю, можливо щось і толковіше прийде в голову) тільки от горобця того шкода відпускати, щоб летів далі, все ж він співучий :tongue: Дякую Вам за змістовний коментар!!!!! 0Спам 6 lyu4450 • 18:17, 21.11.2011 [Лінк на твір] на рахунок булькоче, хм.. підставлю інші слова, але кось не так, тому що дитя маленьке - воно ж ще говорити не вміє а бульокче щось незрозуміле або плаче:) 0Спам 13 Shtanko • 19:43, 21.11.2011 [Лінк на твір] Це вже значно цікавіше, й оригінальніше. Однак, булькоче, все ж таки змінив би на "озвався" або "лопоче". І ще - в останньому катрені край-небокрай, подивіться ще один мій варіант, щоб вирівняти рими - ... чарівний плай... А тополятко йде у гору... і після голу - трикрапки, ніби розірвавши час. Але п'ять заслужене. 0Спам 16 Shtanko • 20:22, 21.11.2011 [Лінк на твір] Трішки ще пропозицій (не дратуйтеся тільки будь-ласка, хочу як краще): Наговоритися не може - "Не наговориться доволі, -" "...Тополю сонячна циклічність Збудила. Та ж - напівжива, В півсні іще не зрозуміла..." "Немає" - разом. 0Спам 18 lyu4450 • 20:40, 21.11.2011 [Лінк на твір] і знову ж озадачили мене:) 0Спам 23 Shtanko • 10:11, 22.11.2011 [Лінк на твір] Любочко, подівіться все-таки на рими: вічність - пробудило, поля - не може, простори - підростає. Без особливих претензій, але це не воно. Згодіться на підказки, подумайте. На мій погляд буде гарно і Вам, думаю, сподобається. А ні - то й ні. Най буде так. 0Спам 24 lyu4450 • 16:30, 22.11.2011 [Лінк на твір] так, справді декілька слів у вірші не римується, але так подобаються всі сполучення слів,що навіть не знаю, які їх замінити. не знаю,можливо і проримую краще, але не знаю чи вийде 0Спам 25 Shtanko • 09:14, 23.11.2011 [Лінк на твір] Виходить, ще й дуже непогано виходить. Сприйняття не змінються, а навіть поглиблюється. Залишилося зовсім трішки. Поля-може. Приміряйте, вже пропоноване "не наговориться доволі". Щасти. 0Спам 26 lyu4450 • 02:45, 25.11.2011 [Лінк на твір] Дякую Вам, дякую за проявлену турботу, мені це безмежно приємно!!! 0Спам 5 InhearT • 18:14, 21.11.2011 [Лінк на твір] пані Любове, сподобалось!)) одразу згадались рядки Шевченка: По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. мої вітання!ставлю 5:) 0Спам 9 lyu4450 • 18:24, 21.11.2011 [Лінк на твір] Дякую за коментар:) 0Спам 7 Asedo1949 • 18:21, 21.11.2011 [Лінк на твір] Вірш гарний. Прочитала із задоволенням і все прикрасно зрозуміла, а ось закінчення, що пропонує, п.Ігор, я погоджуюся буде краще. Дуже кидається в очі те повторення " стоїть" там легко можна справити. 0Спам 11 lyu4450 • 18:34, 21.11.2011 [Лінк на твір] Дякую пані Катерино, все виправимо 0Спам 8 Мурашка • 18:24, 21.11.2011 [Лінк на твір] Я так і зрозуміла (іще не дочитавши) що то тополятко,гарно,дуже гарно 5- балів. 0Спам 10 lyu4450 • 18:25, 21.11.2011 [Лінк на твір] Ех... ото ж я передбачувана, так не цікаво:) Дякую за коментар))) 0Спам 12 metman17L • 19:41, 21.11.2011 [Лінк на твір] Гарненько... 0Спам 14 lyu4450 • 20:02, 21.11.2011 [Лінк на твір] Дякую 0Спам 15 укран • 20:15, 21.11.2011 [Лінк на твір] Як гарно, захопливо і чарівно. Яка ж красива у вас вийшла тополя. Молодець 0Спам 17 lyu4450 • 20:37, 21.11.2011 [Лінк на твір] дякую-дякую:) 0Спам 19 nastya345 • 20:59, 21.11.2011 [Лінк на твір] Дуже гарно. Так вдало підібраний образ тополі. Дуже сподобався!!!;) 0Спам 20 lyu4450 • 21:03, 21.11.2011 [Лінк на твір] Це добре що сподобався,я цьому рада!!!!!) дякую за коментар і за увагу 0Спам 21 Високий • 21:26, 21.11.2011 [Лінк на твір] Просто і талановито! 0Спам 22 lyu4450 • 21:30, 21.11.2011 [Лінк на твір] Дякую за коментар 0Спам 27 Akademik787 • 03:27, 12.12.2011 [Лінк на твір] Чому я того раніше не бачив....????????? ШОК! ФАЙНО!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі