пані Оксано, у Вас чудові емоції у віршах..відчувається, що кжен вірш - це ваші переживання, а не просто "висмоктано з пальця"... мені подобаються Ваші твори...без перебільшення всі сподобались, але коментую цей, так як він дуже відповідає стану моєї душі.. "Може я й пробачила,тільки ти не зміг... Я не друг, не ворог твій... Я твій оберіг."
ех, один з тих віршів, кі я хотів додати, не підійде..Там є кілька "неформатних" порівнянь. Але нічого, нових віршів чимало, тож буду регулярно чимось ділитися..) дякую Вам за Вашу думку..Я її враховуватиму надалі..)
щодо слів на релігійну тематику.. я мав на увазі саме зближення в першу чергу духовне, а не тілесне, як дехто мав на увазі.. а рядки про тіло - це лише для підкреслення кохання як почуття не тільки духовного, але і земного.. тому я ввааю, що хай цей мій вірш неоднозначний і викликав багато суперечок, він має право на існування.. це стан душі..