SITE LOGO
Чт, 07.11.2024, 12:35
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1621-1650
Страницы: « 1 2 ... 53 54 55 56 57 ... 176 177 »

avatar
Оце крутий поворот - зірвати хочеш джек-пот,
З любов*ю грати ва-банк... хай скаже врешті вже "так!" tongue
Сподобалось, Іванку! happy4
avatar
Віршик лиш пару годин тому написаний, а Ви уже й мелодію знаєте, пані Катерино, коли ж Ви встигли? ;)
avatar
А "дах" ще й віршики деколи пише... ;)
avatar
Дякую тобі, Іванку, гарної тобі весни!
avatar
Дякую, Марієчко, це все весна...
avatar
Приєднуюсь до весняних привітань для Вікторії! А якщо раптом у Сізо заберуть - звертайтеся до мене, я взагалі то за фахом адвокат, буду визволяти... tongue
avatar
Він уже в дорозі, лиш дорога деколи буває довжиною у вічність... ;)
avatar
Дякую Тобі за високу оцінку! tongue
avatar
Та куди ж йому тепер дітися?... Дякую, пане Іване!
avatar
Дякую, Андрію!
avatar
Ну хіба що зовсім трішки... ;)
avatar
Вірш і справді проситься на музику, мабуть, десь там на небесах її співають уже янголи...
Нехай пам*ять про тих, кого ми любимо, ніколи не помирає!
avatar
В життя є тисячі принад,
Воно барвисте, мов весна.
Є в нім любов і колір зрад,
Є вгору шлях і шлях до дна.
Життя солодке, наче мед,
Та водночас – гіркий полин.
Та ми уперто йдем вперед,
Мов підганяєм часу плин.

Не раз збиваємось з шляху
І озираємось назад,
За мить – позбулися страху,
Бо шлють нам милість небеса.
Життя так схоже на політ,
У мріях линемо у вись.
Та невблаганний білий світ,
Бо власних крил давно зреклись.

Ми відучилися літать,
Самі собі відтяли крила,
І наші душі наче сплять,
І десь згубилася вся сила.
А залишився тільки страх,
Страх до всього, і навіть ...жити,
І мало хто з нас в небесах
Ще прагне крила обпалити!
avatar
Марієчко, та це в своєму можна не догледіти, а тут такий добрий віршик не має права мати помилки... ;)
avatar
Віршик добрий вийшов, лише "прихато" і "пути", мабуть, слід виправити на "пихато" і "пута"...
avatar
Ірино, тут не потрібно боятися критики, вона тут доброзичлива і спрямована лише на вдосконалення нашої творчості. Ми тут усі одні одним даємо поради, вказуємо на недоліки ( а не лише хвалимо), але це лише стимулює і окрилює. Сподіваюсь, Вам разом з нами також хотітиметься рухатися лише вперед!
avatar
Я також люблю Маргариту, в моєму житті багато схожого... Так хочеться, аби нестримні вітри життя втихомирилися нарешті, так хочеться оселитися років на 300 разом з рідною Душею десь там, де лісочок, струмочок і маленька хатинка...
Дякую, пані Валентино, за те, що так глибоко проникли в мою душу!
avatar
Дякує, Маріє, тобі також справжньої весни у серці!
avatar
Кохання завжди окрилює і дарує надію... Дякую, Андрію!
avatar
Дякую, Селено, за такий чудовий, яскравий коментар і за високу оцінку!
avatar
Наталочко, дякую за таку неймовірну красу, мені аж повесніло на серці!
avatar
Бажаю цьому Твоєму "соко-рухові" шаленого космічно-весняного прискорення!
avatar
Заради такого коментаря вартувало написати цього вірша, дякую, Мішо!
avatar
Дякую, Сестричко!
avatar
На нашому сайті на одного анумика побільшало!
Вітаю, Ірино, з тим, що Ви влились у нашу поетичну родину. Хай Вам буде тут тепло, затишно і приємно проводити час! happy4
avatar
Вірш минулорічний, трохи дописаний під нинішню весну, у якій більше надії та світла...
avatar
Весна, насправді - це стан душі!
avatar
Та куди вона від нас дінеться?!...
avatar
Надіюсь на це, пані Катерино... Дякую Вам!
avatar
А моєму віршику понад 10 років...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz