Спивай, синочку, чисте "лю- лі- лю"
із голосу мого в чужинськім краю.
Надпий все те ,що я не відлюблю -
ковтни із мене...і...прости- благаю!-
за те, що ти не в рідній стороні
запричастився сяйвом сонцесходу.
Залесирую молитвами дні-
першомолочні та коріння роду.
Шовками дум ізшию береги,
що рвано розійшлися...опадає
Ярила вишня спіла до саги
ріки і долі.Синку, Бозя знає...!-
Він бачить все...! Він чує:"лю-лі-лю"
на кожному крилі до України,
що серцем переправлене. Не сплю...
а ти поспи... поспи, моя дитино.
|