Зустрілись двоє
На цій землі і щирій і багатій. зустрілись двоє,збудували хату. І в землю кинули святе зерно. А навесні пустило паростки воно. Летять літа, цвітуть жита. Вже жінка-мати, батько-чоловік. Далеко вже той молодий їх вік, коли чекали паростків, дітей-первістків. Босі ніжечки йшли по доріжечці. Що крочок, то рочок. Край дороги батько й мати, вийшли гостей зустрічати. Сіли в купу батьки й діточки, ділять хліб з рідного житечка
Додав: Oksanka (23.10.2012)
| Автор: © Оксанка
Розміщено на сторінці : Оксана
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1857 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): життя
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.