Зустрілись двоє
На цій землі і щирій і багатій. зустрілись двоє,збудували хату. І в землю кинули святе зерно. А навесні пустило паростки воно. Летять літа, цвітуть жита. Вже жінка-мати, батько-чоловік. Далеко вже той молодий їх вік, коли чекали паростків, дітей-первістків. Босі ніжечки йшли по доріжечці. Що крочок, то рочок. Край дороги батько й мати, вийшли гостей зустрічати. Сіли в купу батьки й діточки, ділять хліб з рідного житечка
Додав: Oksanka (23.10.2012)
| Автор: © Оксанка
Розміщено на сторінці : Оксана
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1931 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): ЖИТТЯ
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя