Не озирайся, я прошу, не треба, Не зупиняйся, чуєш, просто йди. Раптовий дощ мені прихилить небо І позмиває всі твої сліди
В моєму серці.Лиш би все забути, Лиш би на днях поставити хрести... О, як багато в ніжності отрути, І як багато в щасті гіркоти!..
Не озирайся, я благаю, чуєш, Коли дивлюсь з вікна тобі услід. Чи ж про любов свою говорять всує? І чи кричать про це на цілий світ?
Ні, не кричать-такі, як я, не вміють І в долі не вимолюють жалю. Не озирайся, не давай надію, Коли я тут, згораю і люблю...
|