Надто болюча тема, суть вірша викладена добре і проникливо, лиш мені "в вушах" ріже вухо, бо то русизм, слід, Оксанко, підправити... Молодець за зрілу громадянську позицію!
так п. Катнрино, неприведи Господи нас до такої біди. Часто, при написанні вірша, в залежності від теми, події, і.навіть, місця повязаного із цією подією, можу використовувати манеру говорити чи говір конкретного поселення чи району.Так розмовляла моя бабця із с. Оксютинці Роменського району.Щиро дякую за коментар.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
0
Дякую Вам за цей проникливий вірш. 
ще раз дякую