Та дівчинка любила небо, Любила квіти і безмежний світ, Їй так хотілось жити і любити, І після себе залишити добрий слід.
Вона прокинулася рано, В вікно впустила сонце золоте І стало на душі так гарно, І заспівало серце молоде.
Дівча наділо сУкенку святкову,пішло Собі на вулицю гулять,ішла,немов Пливла,підняв голівоньку чудову Так було добре,що хотілося співать!
Та тут авто на швидкості шаленій Збиває дівчинку і кидає в кювет Лише хвилина... і в тишині буденній Не стало дівчинки лиш за один момент
Лише хвилина... і її тіло в кюветі Неживе лежить,йому на жаль ніколи Не піднятись і на цім світі вже не жить.
А зовсім близько акація цвіте І аромат на цілий білий світ! Та дівчинка вже більше не живе, Вона померла... у юні двадцять літ.
Таке життя,таке воно життя... І доля в нас у кожного своя- Прийшла біда й забрала в небуття Красиву дівчинку... Таке воно життя...
|