ВІРШ "ПЛИВУТЬ НАД НАМИ..."

Пливуть над нами сині небеса,

Пливуть вони у русі величавім,

В них загадковість,чарівна краса,

Та тільки ми цього не помічаєм.

Проходимо,очей не підіймаємо

У ту далеку синю далечінь

МИ все в турботах і часу не маємо,

Нас не приваблює чарівна неба синь...

У вечері на зорі подивитись,

Які немов коштовності блищать,

Щоб у дитячій казці опинитись-

Не можемо, бо вже потрібно спать.

На ранок знов у нас свої турботи,

Бо люди ми сучасні ,ділові,

І мусим підкорять нові висоти

І що нам зорі ті,що у горі.

Отак в турботах і життя минає,

Не встигнеш озирнутись- вже пора

Та зайвого часу у нас немає

І все одно нам осінь чи зима...

Летять мов птахи роки за роками,

Шалені оберти набрав сучасний світ

І кожний день ми мусимо ногами

Топтати землю до скону своїх літ.

Та все ж потрібно віднайти хвилину

І подивитись на красу небес,

Щоб відчувати у собі людину,

Щоб в кожного в душі Господь воскрес!