Как много тех, с кем можно лечь в постель,
Как мало тех, с кем хочется проснуться...
Э. Асадов
Багато з ким пірнати можна в ночі,
у перелюбній лодії плисти,
складати мрії в зоряні пласти-
та мало з ким ранкове розсвяточчя
захочеться зустріти... мало тих,
що упадеш росою їм на груди-
допоки просвіт сонця не збудив,
а степовий іще дрімає Див-
і можеш по-дитинному заснути,
довіривши світіння наготи.
багато з ким у грозове напастя
рятуєшся, вбігаєш у під"їзд,
у персні - довесільний аметист...
а мало з ким і дійсно раю щастя -
замокнуть у дощі, як тOнкий лист.
Так мало тих, із ким ізпивши чашу
гіркотної буденності тa чад,
раптово не обЕрнешся назад,
не упадеш в одчаю млу пропащу,
бо мало хто і справді в дусі "брат";
Багато тих, із ким ідеш до бою-
долаючи агонії життя:
театру, словоблуду перетяг...
І мало з ким лишаєшся собою,
безпосередньо- злітненим дитям.
Багато з ким запалюються свічі
у суєті кромішній на чатІ-
та мало з ким свіча та доряхтить...
І з багатьма пробути можна вічність,
А мало з ким прожити можна мить.
| 
у Вас 
1
