несу пакунок долі так поволі стою на роздоріжжі як підніжжі а тільки сніжно навіть влітку сніжно у заметіль ховаюся пейзажну мов схимниця у монастирську келію а бачиться а мріється камелія
Дякую Іро, мені хтось це писав уже, не дуже багато читаю, кого бачу на ПМ - це Юрій Лазірко пише в подібному стилі, але себе не рівняю... Пишу відповідно до того, як іде інтонація читання під час написання, намагаючись її донести... Якщо моя внутрішня емоція і ритм будуть іншими - писатиму по-іншому...
Повністю згоден , вважаю треба писати навіть рими і ритми як є настрій , які виходять за межі досі знаних , від цього сама поезія стає цікавішою , а життя також збиває нас з своїх ритмів , особливо тепер , коли нам ставлять у житті різні підніжки люди які нами керують... Мені шкода таких людей... Успіхів у нових пошуках !!!
Не розумію - якщо нема що сказати навіщо писати , і самому собі підпилювати рейтинг . Багато авторів , як сказано було раніше , неактивно діють - мовчанням , бо не мають чи не хочуть щось сказати . Мені здається що навіть якщо хвалити - то треба також писати за що , бо якщо людина хвалить - то їй щось сподобалось , хоча це може бути тільки його особиста справа, але від того світ є красивий , темний і білий - і це чудово що ми всі різні .
це звичний для мене ритм... поки що... дякую, навзаєм
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
П. Тетяно сподобався вірш. відчутно переживання.Та , зрештою, добре,що ми здатні бачити ту "камелїю" 
Забігайте, Яно, буду рада)))
