Знов оркестра
жовта грає польку.
В танцях листя
дні такі шалені.
Щедро гостить
небо нас нівроку:
Б’ють салюти
лип, беріз і кленів.
В дивний
кольоровий сміх обгорток
Сонце світ золОтить
нам завзято.
Осінь стрімко
мчить з вітрів ескортом
В пізньолисту
сумно-світле свято.
| 
у Вас 
0
Як-би ще п. Вікторе не ці осінні нескінченні дощі-сльози.
