шептатиме на вушко мовчазні слова та чарівна подушка грудневого календаря а покривало вихором здійметься і світ навколо нас вогнем займеться горить кімната ложе жалібно пече і димом пахне як, о, Боже... його роздмухане плече на моїх грудях ласкаво засне … заколихається тривожно куточок світу у душі Божественно й безбожно розчинюсь в твоїй руці. так трепетно і слушно читаєш сльози у моїх очах а я покусуючи вушко прощавай…
не що ночі не щоразу не знов і не коханка й не дружина і не мати й не сестра… його нетлінна половина краде мене з життя в життя оті солодкі миті зі мною не для нас з тобою не для мене не для тебе з ним він дарував мені годинник ти крав від нього час я спала мирно він не будив бо ти зірки запалював для нас так трепетно і слушно ти підмінив його подушку підклав про себе сни і я загублена в перині живу майбутньої весни. малюю небо снігом хмари – сміхом… а себе – тобою – нетлінною Любов’ю
в сплетінні рук і ніг в сплетінні Душ і Духу ти взяв мене… від всіх і переміг розлуку.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
