В категорії матеріалів: 18 Показано матеріалів: 1-18
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
В саме лоно села Колочави Повернусь, коли все це мине. З філіжанкою чорної кави На порозі ти стрінеш мене.
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Михайло Хланта
ОПУБЛІКУВАВ:
Хланта
Дата: 23.04.2014
Від сьогодні і до ніколи, Від учора й до післязавтра. Ми ходили колись до школи, Зараз вже догорає ватра.
Мовчиш? Мовчи, не треба щось казати, Я теж, мабуть, з тобою помовчу. Собака теж замовк позаду хати, В стосунках, мабуть, час задуть свічу.
В поезії так само, як в коханні, Не так все легко, хоч не так вже й важко. Хоч серце калатає наче клітку барабашка, Та разом з тим чомусь вагання.
Білий колір сорочки моєї в червоній помаді Від вчорашніх укусів на шиї ховає сліди. І розбитий жіночий годинник в готельній шухляді Напророчити, мабуть, з тобою нам хоче біди.
сторінка: Жінка - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Михайло Хланта
ОПУБЛІКУВАВ:
Хланта
Дата: 21.10.2013
Пишу я, поки можу ще писати, Не знаю бо чи завтра напишу. Тож поки вмію так життя кохати, Поезію в душі не залишу.
Забарились ми , доле, з тобою у просторі часу, Зачаїлись у сутінках власних забутих ідей.
Пролетіли роки, залишивши позаду минуле, Залишивши у спогадах тільки сумління сумні. Як Христос про Карпати, вони про минуле забули, Промінявши надію святині у завтрашні дні.
Загубленні Аллахом діти, Хотіли б керувати світом.
На порозі зими зустрічає, Наче юна коханка весна. І очима мене проводжає В ті роки, де мене вже нема.
Сьогодні, брате, Стрітення Господнє, Зима відходить, зустрічаючи весну, А ти стоїш і згадуєш війну. Із болем в серці на краю безодні.
Не ховай свої зелені очі, Із відтінком річкового дна, В сутінках загубленої ночі У кришталі келиху вина.
Ти не така, якою була вчора, В очах безодня, а в душі туман.
Світанки сіли на потріскані долоні зболених рук, ховаючи в скронях свого сивого волосся безнадію і нудьгу знедоленого життя.
сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Михайло Хланта
ОПУБЛІКУВАВ:
Хланта
Дата: 05.01.2012
Вони рідко ішли під крилом супостата, Люди в білих, як сніг, від крохмалю халатах, В спеку, зливу та сніг, у далеку дорогу.
Михайло Хланта народився 21 листопада 1980 р у селі Колочава Міжгірського району Закарпатської облсті. Автор двох поетичних збірок "Подих гір" і "Карпати - понад Еверест".
Із явора зродилася колиска, У кільцях явора – наш древній родовід. Перед русинами кланяюся низько, Бо це – вкраїнці, в них – вкраїнський світ.
"ТОП++ "
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...