АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!

НОВЕ  В  ОБРАНІЙ  КАТЕГОРІЇ

Чт, 28.03.2024, 22:09
Меню сайту
Категорії каталогу
Кедик Світлана [96]
Поезія Світлани Кедик. Закарпатська область, Виноградівський район, село Букове.
Рошко В’ячеслав [26]
Кузан Василь [39]
Бабічин Юрій [10]
Вихованець Леся [1]
Ісаєвич Михайло [47]
Марина Алдон [4]
Пальок Анна [79]
Хланта Михайло [18]
Бурдюх Микола [54]
Наталія Степа-Пеньора [2]
Медвідь Марія [1]
Рибар Тетяна [3]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Закарпаття категорії та розділи української поезії, українська проза Рошко В’ячеслав

В категорії матеріалів: 26
Показано матеріалів: 1-20
Сторінки: 1 2 »

Сортувати за: Даті · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
«От як розсерджуся, як завирую, як порву всі греблі, от тоді я всім їм покажу, тоді будуть довго мене пам’ятати. Все що їм не треба, звозять тут, до мене, а хіба я смітник?  Ну скільки можна вже терпіти оті  гори сміття і тонни бруду. Я більше не можу, візьму одного разу та й помру. Бо вже несила опиратися смерті.  Ні дня без цих нечистот не прожити…
 

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 24.03.2011
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2710 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

Дідусь сидів на стільчику та дивився на черешню, з якої шпаки весело носили достиглі плоди. Оксанка гралася поряд, щось тихенько собі наспівуючи.


сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 06.03.2011
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2535 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

Продовження й закінчення!
- Ти виказав свою сповідь для всіх, кого любиш і це перший крок для налагодження життя, а далі треба діяти, щоправда, не тільки словами. Невже ти не хочеш виправити все?

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: Вячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 06.03.2011
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2940 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (3)
 

Привіт» – тобі каже СНІД!» – ось такі слова було написано маркером на шприці, якого я витягнув сьогодні ранком зі своєї руки.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 06.03.2011
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 3575 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Цієї ночі падав  незвичайний сніг, за декілька годин його випало дуже багато. Здавалося, що на небі його кількість була безкінечна.


сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В’ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 13.07.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2016 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

   Коли скрипка «відпочивала», в нього на колінах – ніжно гладив її за струни, наче дівчину за волосся, обмацував кожну складочку, торкаючись ніжно, як до живого тіла. А коли на ній грав, ніби з коханою розмовляв. І в ту розмову не втручалася навіть тиша. Після довгої розмови чіпляв її на гвіздок поряд зі своїм ліжком.


сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 23.06.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2054 чол.,  оцінили - 6 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (11)
 

А ти жила й плекала мрію синю,
І колоски збирала для синів.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В’ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 21.04.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1906 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

   «О, це справжня жінка, що врятувала всю сім`ю, вона ризикувала життям заради чоловіка і дітей, бо знала, що без них її життя не має сенсу».

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 20.04.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1994 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (20)
 

«Нарешті вони разом»! – в сльозах промовила дівчина.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 09.04.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2743 чол.,  оцінили - 5 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (12)
 

Юрко жив на небі з того дня, як мати позбавила його життя.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 06.03.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2890 чол.,  оцінили - 4 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 


Цієї ночі знов Іванові наснилася осінь, листя, що так голосно шелестіло під ногами, раз у раз хрустіло сухе гілля… Прокинувшись, заплакав, глянувши на інвалідний візок, який стояв поряд із ліжком

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 24.02.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1915 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 


Мороз невтомно малює свої шедеври на шибках, які йому нашіптує сурова бабуся зима. Здається, що невидимий, але дуже вправний пензель ось-ось і прилипне до замороженого скла. Але ні, художник мовчки продовжує творити. Десь здалеку, ледь-ледь доноситься гавкання великого пса, що виє через кожне «гав!». На білий сніг падає тінь від старого дуба, що вже ледве дихає на цьому світі.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 21.02.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1876 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (2)
 


Мовчить та сумує Морське Око ( так називають найбільше озеро Українських Карпат – Синевир), бо взимку майже не має гостей, які так щедро приходять в теплу пору. Але зовсім скоро прийде довгоочікувана весна, а з нею і бурхливий потік допитливих туристів, що завжди піднімаються до високогір’я з першими прогалинами снігу.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В’ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 13.02.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2140 чол.,  оцінили - 1 чол., | Запрошуємо до обговорення
 


Багаті Карпати на струмочки, галявини, озерця, потічки і, звичайно, ліси, безкраї ліси, що запрошують в незабутню мандрівку. Неначе коричнева ковдра простелилася опала хвоя гордовитих ялинок, які схилять свої пишні голови лише перед вітром, що ніжно чеше їхнє зелене волосся. Дзюрчить струмочок, що водоспадиком біжить з невеличкої гірки, неначе юність, перескакуючи з одного камінчика на інший...

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 06.02.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1914 чол.,  оцінили - 2 чол., | Запрошуємо до обговорення
 

Вона була в батьків єдиним дитям. Пологи були важкими і тому дівчинка народилась не повністю здоровою: в неї не працювали ноги. Батьки прийняли дитинку, як випробування, хоча їм пропонували віддати маленьку до дитячого будинку, адже з таким інвалідом треба мучитись все життя, але люблячі батьки принесли своє чадо додому.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 04.02.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 1958 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Він любив життя, любив осінь, любив долю яку здебільшого творив для себе сам, своїми руками. З яких ще з раннього дитинства не сходили мозолі, що нестерпно пекли, наче вогонь. Маленьким рученятам було лише одне не під силу: повернути на світ батьків, без яких життя не набувало щирих барв.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В’ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 25.01.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2252 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (4)
 

Хтось їх просто викинув, як непотріб, без жодного жалю, без сліз і болю. Тварина такого ніколи не зробить, а от людина, якщо викидає своїх, то про чужих що казати, от так, просто викинули їх, щоб сліпі померли від голоду і холоду. Як же так можна, як можна?.. Тварини не винні.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В’ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 13.01.2010
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2191 чол.,  оцінили - 2 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

Я любила молоду березу, наче доню.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 24.12.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2193 чол.,  оцінили - 3 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (6)
 

Катруся була із заможної родини. Батьки створили їй всі умови для хорошого життя та навчання. Навіть віддали її в приватну школу, щоб покращити навчання. Але дівчинка любила звичайну школу і звичайних вчителів та дітей. Та батьки казали, що вони краще знають, що їй треба, вони хочуть, щоб донька виросла розумною, а все інше їх не хвилювало. А бодай би хоч раз спитали, чого насправді хочуть зелені оченята, що їм бракує, що їх приваблює. Вони хочуть прогулянок у парку, біля річки, чи в бабусі в селі, де таке хороше господарство, а ще їм бракує розуміння найрідніших людей, які одного разу спитають: «чого ти Катрусю хочеш»?

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 17.05.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2410 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

Олексій був дуже неслухняним хлопчиком. В батьків не було часу, для його виховання. Таких, як він, виховувала вулиця і погані приятелі. Ранні випивки та цигарки нічого доброго, для хлопця в майбутньому створити не могли. Батьки жили роботою, а син ріс в недоброму колі друзів. Маленькі ручки, які ще декілька років назад складували картонні кубики, зараз перебирають гроші в чужих кишенях. В зелених очах не росла надія на здобуття хорошої освіти, натомість зростала жадібність до грошей, цигарок, пива.

сторінка: Рошко В’ячеслав | АВТОР ТВОРУ: В`ячеслав Рошко
ОПУБЛІКУВАВ: roshko30
Дата: 17.05.2009
ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2170 чол.,  оцінили - 1 чол.,  КОМЕНТУВАЛИ (1)
 

1-20 21-26
 
"ТОП++"
- до творів: найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість публікацій, рівень "довіри",  нагороди...

     



Форма входу
Логін:
Пароль:
ФОТО НА ВИБІР
 
 


ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com



Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz