Білий колір сорочки моєї в червоній помаді Від вчорашніх укусів на шиї ховає сліди. І розбитий жіночий годинник в готельній шухляді Напророчити, мабуть, з тобою нам хоче біди. Недопите в бокалах вино, незавершені речі, Безнадія образливих матом, обірваних фраз. У бурхливої ночі з епохи Івана Предтечі Ти зізналась, що вперше в житті пережила екстаз. Білі груди твої від бажання здіймалися ввись, Ти курила й диміла чомусь на столі попільничка. Я очима тебе пожирав і казав: «Одягнись! За вікном споглядає за нами замерзла до болю суничка…»
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
