Не ховай свої зелені очі, Із відтінком річкового дна, В сутінках загубленої ночі У кришталі келиху вина. Не ховай обличчя у волоссі, Не соромсь рум’янця на щоці. Ти сидиш незаймана ще досі Й мнеш суху серветку у руці. З хвилювань тремтять твої коліна, З хвилювань не підбереш слова. В телефоні з надписом «Аліна» Обертом від слів йде голова. Пишеш ти мої координати, Тишком поглядаючи в мій бік. Вдома з хвилювань чекає мати, Адже я жонатий чоловік А тобі всього лише сімнадцять. Трохи страшно – адже в перший раз. Мабуть, тільки ті з вас не бояться, Хто вже дійсно переживав екстаз.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
