Ти одна!Мене багато!
Ти одна. Мене багато Я далеко! Ти десь там де гори, Вершками чіпляють за хмари. Там де вітер над глибоким звором, Розганяє білих кіз отари. Ти лише одна така у мене, Хоч можливо десь тобі згрішив. Але погляд ніжний твій зелений, Додає мені наснаги й сил. Кажеш що у вас останній дзвоник, Всі в медалях та у похвалах. В Новгородській теж лунають дзвони, У Новозбудованих церквах. Ти сьогодні мабуть в огороді, Знов сапатимеш петрушки й перцю грядку. Я напевне на старім заводі, Гнатиму рядів кірпічну кладку . Яйця курячі збиратимеш в отаві , Знов переганятимеш пацят. Ну а я де Забрех на Мораві, Посаджу ще кілька деревцят. Ви коли коситимете сіно, І носитимете кладні на пустир . Я в цю мить у шортах на колінах, Обходитимете у Римі монастир. Хоч і я тут не ношу «Бріоні», І також як ти тримаю піст. Я далеко. У туманнім Альбіоні , Знов латаю Тауерський міст . А коли моя молодша дочка, На іржавий цвях проколе м’яч. Нас перевозитимуть на точку, З Ярославля трасою в Кіржач. В вас корпоратив у дитсадку, Знову перше вересня настало? Ми сьогодні також на ставку, Під Заокськом допікаєм сало. І колись мабуть на зламі літ, Із життям прощаючись у муках. Батько мій напише заповіт, Передасть майно своїм онукам. Та мене не буде разом з вами, Я не бачитиму вас і ваших сліз. У холодну зиму з мужиками, Під Іркутськом різатиму ліс. І палитиме мене дешева водка, Все життя мине у безнадії. Бо воно чомусь таке коротке, Як спідниця у столичної повії. Ти одна. Мене чомусь багато, З року в рік літаю як лелека. Як дочка спитає: «Де ти тато?» Я як завжди відповім:»Далеко» Ти не плач, від цього в’януть квіти, Я також, кохана, тут не плачу. Мабуть виросли давно вже наші діти, Жаль що я цього вже не побачу . Ми обоє продираємось крізь терни, Хоч і знаєм що це все омана. Але хто ж дітей моїх приверне, Як мене на світі цім не стане. Вислухай мою останню сповідь, І прийми її як благу вість. Бо мені вже завтра майже сорок, Хоч сьогодні ще лиш тридцять шість…
Додав: Хланта (17.11.2016)
| Автор: © Михайло Хланта
Розміщено на сторінці : Хланта Михайло
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2342 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.