На порозі зими зустрічає, Наче юна коханка весна. І очима мене проводжає В ті роки, де мене вже нема, Де мене вже, мабуть, і не буде, Де ніхто не чекає, не жде. Там давно вже живуть інші люди, Лише вишня так само цвіте. На городі, де дідова хата, Всіх нащадків зове на поріг. Півстоліття тут мама і тато Свій сімейний несли оберіг. Та життя мого книга відкрита, Хоч черешні засохли листки. На порозі вчорашнього літа Біографії сірі рядки…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
у Вас 
