На порозі зими зустрічає, Наче юна коханка весна. І очима мене проводжає В ті роки, де мене вже нема, Де мене вже, мабуть, і не буде, Де ніхто не чекає, не жде. Там давно вже живуть інші люди, Лише вишня так само цвіте. На городі, де дідова хата, Всіх нащадків зове на поріг. Півстоліття тут мама і тато Свій сімейний несли оберіг. Та життя мого книга відкрита, Хоч черешні засохли листки. На порозі вчорашнього літа Біографії сірі рядки…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас