Сб, 23.11.2024, 13:40
Меню сайту
Категорії каталогу
Свята православної церкви [158]
Свята християнської православної церкви
Події православного життя [46]
Події, які стосуються православних церков
Православні традиції [2]
Православна поезія та проза [376]
Твори тільки релігійного змісту
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Православна віра категорії та розділи української поезії, українська проза Православна поезія та проза
 

Сумна думка

На землях предків, над Сяном
Тихо, як сотні років тому.
Не тужать за нашим Різдвом
Діти, яких прогнали з дому...

В обіймах батьківських Карпат,
Біля річок наших, потоків,
Лиш звір чекає наших свят
І птах земель тих, беркут – сокіл.

Буває знизиться, з Сяну
Ковтне води, яка зціляє...
Люди прогнані в чужину,
Води напитись, не вертають.

Не кличе нас церковний дзвін
«Різдво Твоє...» там вже мовчазне
В думках родиться Божий Син.
А наш син став чужини в’язнем.

Молитва сталася німа.
Нема кому молитись нині
В селах, яких майже нема
У Нашій Славній Батьківщині.
08.12.2014р.

Додав: Szlachtycz (08.12.2014) | Автор: © Василь Шляхтич
 
Розміщено на сторінці: Православна поезія та проза, Шляхтич Василь, Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1471 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 luysik67 • 17:43, 08.12.2014 [Лінк на твір]
Сумно,що таке є,але треба вірити в краще...
avatar
0
3 Szlachtycz • 21:43, 09.12.2014 [Лінк на твір]
Я впевнений, що краще завтра настане дуже, дуже скоро. Ми всядемо в історії авто, в якому нині сидить ворог. Сльози батьків, дідів, матерів... Сльози дітей, що жили в болю... Народ відчинить ПРАВДІ двері! Щоб сталось так, я Бога молю. Молились батьки, бабця, дідо... Сьогодні ми, сини і внуки, які красу Карпат, Бескидів беруть любові й серця звуком. ПРАВДА в попелищі дрімає. Її історія не будить. Чув я - історії в вас немає, а якщо є, то вона блудить...
З повагою до Вас і тими скромними рядками   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
2 karas • 19:47, 09.12.2014 [Лінк на твір]
Так сумує наша земля під Польщею. Мені розповідають , там де жили лемки в більшості місцин - повне запустіння , а колись там вирувало життя , люди працювали і давали життя цій землі , а поляки там не хочуть працювати ... yes yes yes
avatar
0
4 Szlachtycz • 22:10, 09.12.2014 [Лінк на твір]
НАША ЗЕМЛЯ, що під Москвою, не менш сумує, як ми нині. Вже сотні років без набоїв вбиває нас московський цинізм... І гинуть ЛЮДИ. Гине МОВА. Культура, віра ПРАВОСЛАВНА... Тихне поезія Тарасова, про москалів писана давно. Московські школи і газети. Недавно московським був Київ, який сказав - ДОСИТЬ ЗЛОДІЇВ! Знов до ЛЮДЕЙ ідуть поети і НАШИМ людям ПРАВДУ сіють. Їх СЛОВО стає кулеметом...
З повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz